На цій землі ми птахи перелітні.
Пильнуймо крил, пильнуймо над усе.
Як втопим їх у буднях безпросвітних,
Хто ж нас тоді у вирій понесе? Н.Гуменюк
«Я навчаюсь в маленькій сільській гімназії,в якій по-домашньому затишно. Вона була побудована ще до війни,але вистояла і дає знання сьогоднішньому поколінню. Спочатку це була початкова школа,потім восьмирічна,а в 2003 році стала гімназією. Але головне не те, якою вона була чи буде зовні: велика чи маленька, багато в ній учнів чи мало,аби вона завжди була острівцем людяності, гуманізму. Щоб учні були в пошуку чогось нового, дотримувались золотого правила - розум в голові,чесність в серці,а здоров’я в тілі…»
